Юність
(18+)
Це саме моя юність, скажи мені будь ласка, чому вона наповнена любов'ю, неймовірна, така як є, зворушлива, тендітна, мелодійна, відразу підставляюча усім своє плече. Та, що не любить галасу, обожнюючи тишу, Згадавши в мить усе, від чого ожива душа, побачивши таку красу для себе вже не просить нагороду іншу. Хміліє від раптових його поцілунків під дощем, Завжди повинен битись в унісон такий тандем, і ми не можемо зробити з цим нічого. Але насправді самотужки так не слід чинити, тому що в кожної людини є від Бога власний план, Він точно бачить як чергується всі чорно-білі смужки, І своєчасно безпрограшну дасть пораду нам.
2023-08-29 14:52:45
6
0
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Mene.net
@Yana_Buchak
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2731
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12973