Gunny Sack
Sometimes it feels like I want to be a child again. To roam about the room, to dance in the rain. Sometimes it's fine to roam aimlessly, act like a being with no brain. Sometimes it's okay too sleep the whole day, and act lame. When I happened to be a child, a small child, I played all day long, oh I was so wild! When I tripped, I fell, I cried; Mother came to my rescue, her touch, so mild! I'd climb a tall tree, climb it up high, I'd sit on a bench, I'd cry, "Oh my! The world is so pretty, so pure today, but why?" The grass is beautiful, the fog so mystical. "I want to be just like you, shall I pry?" Sometimes it's fine to be afraid of little things To be scared of darkness, to be scared of paranormal beings; Being scared of Potter's brooms, being scared of the Hobbit's rings Sometimes It's okay to be a creep And acting my favorite superheroes, "Cha Ching!!!" O those were the days! Wish we could get them back, When we fooled our elder sisters in millions of ways; When we raced in a gunny sack!
2018-10-14 08:03:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4633
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5525