Спогад
Я не забуду ті дні, коли ми щасливі були, Як сміялись з усього Що тішило око, Веселились від душі. Якби ж можна було Повернути ті часи, Коли дні були безтурботно радісні, Я б не говорила тоді... Гей! Оглянись! Вже не тішать ті хмари та фото Не посміхається світ Я шукаю, та не знаходжу... До розуміння приходжу Вже не щасливить мить. Нема чо́му радіти Коли вже нема 'привіт'. На прощання казала: 'Я буду щаслива, я зможу Рук нізащо́ не опущу.' Вибач, я відчуваю - не можу...
2020-07-27 20:54:04
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Гарно
Відповісти
2020-07-28 06:11:30
1
Наталі
@Nadine Tikhonovitch спасибі
Відповісти
2020-07-28 11:13:01
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13525
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4121