Спогад
Наталі
Я не забуду ті дні, коли ми щасливі були, Як сміялись з усього Що тішило око, Веселились від душі. Якби ж можна було Повернути ті часи, Коли дні були безтурботно радісні, Я б не говорила тоді... Гей! Оглянись! Вже не тішать ті хмари та фото Не посміхається світ Я шукаю, та не знаходжу... До розуміння приходжу Вже не щасливить мить. Нема чо́му радіти Коли вже нема 'привіт'. На прощання казала: 'Я буду щаслива, я зможу Рук нізащо́ не опущу.' Вибач, я відчуваю - не можу...
2020-07-27 20:54:04
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Гарно
Відповісти
2020-07-28 06:11:30
1
Наталі
@Nadine Tikhonovitch спасибі
Відповісти
2020-07-28 11:13:01
1
Інші вірші поета
Выбор это ты! Dark memories Ангел хранитель Мені хочеться
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2442
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4729