Вірші
Мій якір
Чому доля нас розкидає,
По різних куточках землі?
Коли мене коханий обіймає,
Стає так спокійно мені...
Чому смуток наші душі,
Змушує щодня ридати?
І знову тишу порушивши,
Не дає можливість кохати.
Чому не можна нас залишити,
Наодинці помовчати?
Розділити всі свої печалі,
Все потаємне розказати.
Нехай, ми будемо в тиші.
Мовчання - наш якір із металу,
Але божевільно дорогий мені.
Він все - чого я так чекала ...
5
2
204
"СВОБОДА"
Дивне почуття 'свободи в клітці',
Але ж я знаю, що можу втекти.
Поки свій вибір довіряю монетці,
З двох сторін шукатиму, буду тихо йти.
Простору так багато і мало,
Часу за визначенням – ні.
Я б цю клітку зламала..,
Але вона скелет дарований мені.
Все упирається в рамки свідомості,
А ось душа - кордонів не має.
Крізь тіла, бачу лише контури,
Які моє серце тримає.
Не працює ця концепція тільки з тобою.
Всі світлі сторони переді мною мліють.
Називаю вибором те, що кличуть долею,
Похмурі кінцівки тліють.
Та я збережу цю мить обов'язково,
Збережу все, що вважаю за свободу.
Відчуваю пітьму я лише з тобою..
Там мені наче по коліна в воду...
3
2
224
