"СВОБОДА"
tnhmlkk
Дивне почуття 'свободи в клітці', Але ж я знаю, що можу втекти. Поки свій вибір довіряю монетці, З двох сторін шукатиму, буду тихо йти. Простору так багато і мало, Часу за визначенням – ні. Я б цю клітку зламала.., Але вона скелет дарований мені. Все упирається в рамки свідомості, А ось душа - кордонів не має. Крізь тіла, бачу лише контури, Які моє серце тримає. Не працює ця концепція тільки з тобою. Всі світлі сторони переді мною мліють. Називаю вибором те, що кличуть долею, Похмурі кінцівки тліють. Та я збережу цю мить обов'язково, Збережу все, що вважаю за свободу. Відчуваю пітьму я лише з тобою.. Там мені наче по коліна в воду...
2023-01-17 11:57:53
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Чудовий вірш👏🔥
Відповісти
2023-01-17 15:22:59
1
tnhmlkk
@Честер Фінч дякую!!!
Відповісти
2023-01-17 15:23:16
Подобається
Інші вірші поета
Мій якір
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1638
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1924