"СВОБОДА"
Дивне почуття 'свободи в клітці', Але ж я знаю, що можу втекти. Поки свій вибір довіряю монетці, З двох сторін шукатиму, буду тихо йти. Простору так багато і мало, Часу за визначенням – ні. Я б цю клітку зламала.., Але вона скелет дарований мені. Все упирається в рамки свідомості, А ось душа - кордонів не має. Крізь тіла, бачу лише контури, Які моє серце тримає. Не працює ця концепція тільки з тобою. Всі світлі сторони переді мною мліють. Називаю вибором те, що кличуть долею, Похмурі кінцівки тліють. Та я збережу цю мить обов'язково, Збережу все, що вважаю за свободу. Відчуваю пітьму я лише з тобою.. Там мені наче по коліна в воду...
2023-01-17 11:57:53
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Чудовий вірш👏🔥
Відповісти
2023-01-17 15:22:59
1
tnhmlkk
Відповісти
2023-01-17 15:23:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2693
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11482