Мій якір
Чому доля нас розкидає, По різних куточках землі? Коли мене коханий обіймає, Стає так спокійно мені... Чому смуток наші душі, Змушує щодня ридати? І знову тишу порушивши, Не дає можливість кохати. Чому не можна нас залишити, Наодинці помовчати? Розділити всі свої печалі, Все потаємне розказати. Нехай, ми будемо в тиші. Мовчання - наш якір із металу, Але божевільно дорогий мені. Він все - чого я так чекала ...
2023-01-17 15:36:58
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Сильний вірш, глибокий..
Відповісти
2023-01-17 15:38:36
1
tnhmlkk
@Честер Фінч Я дуже рада, що вам сподобалось!!)))
Відповісти
2023-01-17 15:38:58
1
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4940
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951