Глава 5: "Ви почали зустрічатися на темних перехрестях..."
Ви почали зустрічатися на темних перехрестях, у малоосвітлених провулках, біля смердючих сміттєвих баків. Лише ви, ваші костюми – і старенькі рушниці. Поліції довіряти не можна. Все навколо хоче вас убити. Не забувайте й про нескінченні дощі, що полилися, ніби з відра на місто після смерті Максімена.
Один-єдиний ліхтар на всю вулицю. Дощ. Мафія знає, мафія чекає на вас. Там, здалеку, стоїть автомобіль їхнього босса. Будівлі, в яких ніхто не живе. Ви просуваєтеся тихо. Лео Брелоні знає своїх людей, а вони знають вас. Обережний крок. Калюжа. Плескіт. Падає осінній листок. Перший постріл. Плескіт за плескотом, ще один плескіт. Автоматна черга. Глухий звук тіла, що впало на землю. Постріл. Непомітно крапелька дощу падає тобі прямісінько на ніс. Неймовірний, пекучий біль. І ти згадуєш усе. Смерть Максімена – постріл. Плескіт. Падає осінній лист. Тіло в труні. Здалеку хтось крикнув – кулеметна черга. Ваша перша нічна варта в кримінальному районі. Ще декілька пострілів. Фаталістично каркає самотня нічна ворона. Постріл. Ти плачеш над труною Пересадника. Постріл. Декілька пострілів. Самотньо падає, ніби осінній лист, твоє тіло.
Один-єдиний ліхтар на всю вулицю. Дощ. Мафія знає, мафія чекає на вас. Там, здалеку, стоїть автомобіль їхнього босса. Будівлі, в яких ніхто не живе. Ви просуваєтеся тихо. Лео Брелоні знає своїх людей, а вони знають вас. Обережний крок. Калюжа. Плескіт. Падає осінній листок. Перший постріл. Плескіт за плескотом, ще один плескіт. Автоматна черга. Глухий звук тіла, що впало на землю. Постріл. Непомітно крапелька дощу падає тобі прямісінько на ніс. Неймовірний, пекучий біль. І ти згадуєш усе. Смерть Максімена – постріл. Плескіт. Падає осінній лист. Тіло в труні. Здалеку хтось крикнув – кулеметна черга. Ваша перша нічна варта в кримінальному районі. Ще декілька пострілів. Фаталістично каркає самотня нічна ворона. Постріл. Ти плачеш над труною Пересадника. Постріл. Декілька пострілів. Самотньо падає, ніби осінній лист, твоє тіло.
Коментарі