НОМЕР 8
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Присвята: АМ Кричи, життя, що в полум'ї заграло. Тебе чекають стіни майбуття. Засунь себе туди, де все спокійно. Я – Номер 8, я – ніхто, І грає піною моє піано. Куди нам дітись? Ти вірші писав? Що? Ні? Тоді бувай здоровий. І здоровенний жаль життя Нашого дурману. Хто тут я І нащо нам дані кишені богом? Мене чекають стіни забуття...
2023-01-31 15:25:21
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Хіба не на те розраховані вірші взагалі?) Щоб кожен міг знайти те, що йому до душі..)
Відповісти
2023-02-01 07:08:19
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф ну, деякі автори вважають, що найважливіше, що заклав автор, а не читач
Відповісти
2023-02-01 07:08:50
1
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Кожна думка має право на життя)
Відповісти
2023-02-01 07:09:27
1
Інші вірші поета
Про відчайдушність (порошок) Дощ (міні-пейзаж) Я живу... (version two) Кіновірш без назви (про життя, війну, землю та ін.)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2771