НОМЕР 8
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Присвята: АМ Кричи, життя, що в полум'ї заграло. Тебе чекають стіни майбуття. Засунь себе туди, де все спокійно. Я – Номер 8, я – ніхто, І грає піною моє піано. Куди нам дітись? Ти вірші писав? Що? Ні? Тоді бувай здоровий. І здоровенний жаль життя Нашого дурману. Хто тут я І нащо нам дані кишені богом? Мене чекають стіни забуття...
2023-01-31 15:25:21
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Хіба не на те розраховані вірші взагалі?) Щоб кожен міг знайти те, що йому до душі..)
Відповісти
2023-02-01 07:08:19
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Н Ф ну, деякі автори вважають, що найважливіше, що заклав автор, а не читач
Відповісти
2023-02-01 07:08:50
1
Н Ф
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Кожна думка має право на життя)
Відповісти
2023-02-01 07:09:27
1
Інші вірші поета
ПОСТФАКТУМ Ідеалістичне ("...Бо хтось не знає наміри людей...") ДУХ ЕСТЕТИКИ Без назви ("Тільки виповзеш ти з-під дерева...")
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Leia Melova
@Leia_Melova
Малой
@teddywinters
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1585
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1122