Прикрашений Куп'янськ
(18+)
На сході від міста хтось поставив бтри Прикрашені бтри із квітами на броні А перед ними стояли бійці нацгвардії На центральній площі міста Звичайно ж яскравий весь у серпантині та мішурі наче дитяча мрія ТАНК "Прикрашений Куп'янськ, ти серце моє". Чи добре сидить на ньому ця різнокольорова хустинка? На ньому я маю на увазі на розвитку людства Тут усе змішалося із реальністю Бо свято свято ж люди Нещодавно звідси а не важливо Прикрашений Куп'янськ ти серце моє Дощить у підвалах де вже ніхто не сидить Добряче посмажені звірятка З повітряних кульок дихають азоВом Рішуче заперечуючи майбутнє (Бо живемо зараз не подумайте нічого) Капітан Хвилі (Море зовсім поруч насправді) Свята так багато стало Що увесь світ став повітряною кулькою прикрашеною серпантином велику та святкову Денис Прокопенко полетів уверх Машучи нам ДО НОВОЇ ЗУСТРІЧІ! Ще не скоро будемо пити бо надворі бачте Такеє відбувається: Прикрашені Куп'янськи Ви серця мої.
2022-10-17 17:15:11
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандра Мей
Як на мене непогано, але я всього не осягну. Як на мене замало відчуттів, але багато сенсу різного. Якщо я не помиляюсь то Куп'янськ знаходиться біля Харкова. Тому для мене цей вірш це розповідь про те як зустрічали українських вояків, котрі звільнили й захищають це місто. Й деякі святкують, а деякі сумують чекаючи на удар з боку свинособак) ( це те що я зрозуміла) #ЧВ
Відповісти
2022-12-10 14:33:48
1
Юлія Богута
Бачила ту світлину, доречі. Танки, які поросли квітами. Хочеться, щоб вся військова техніка в один чудовий день перетворилася на них і заполонила землю. Щоб наші нащадки не знали подібного. #чв
Відповісти
2022-12-10 18:04:18
1
Nadine Tikhonovitch
Куп'янськ та кожне українське місто — завжди у наших серцях та молитвах. Усі повернуться додому. Незвична і, можливо, складна для сприйняття деяких людей форма вірша. Дякую #чв
Відповісти
2022-12-10 23:22:48
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3120
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3773