Все проходить...

Цірук Тетяна

Все проходить, як мимовільний вітер і геть незнаєш куди думки подіти. Зібрати себе по кусочкам в кулак, чи піддатися долі однак? Подумати, голову в небо підняти, а може забути і просто гуляти? Невмію робити я все бездоганно, проте із душею, любов'ю, старанно...

2020-12-09 17:00:04

Інші вірші поета

Пуста кімната Тишина

Інші поети

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Аня

@Ann_000

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2795

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4727