Деокупація. Початок
Василь Баша
Я пам'ятаю. Не забуду. Схвильовані обличчя, налякані люди. Усе небо - сталеві хрущі. Кров із вирію, свинцеві дощі. Внутрішній біль, мітка звіра Деруть сльози очі, порожні квартири Західний експрес - змія надії Думи мої думи, вкрадені мрії. Червоний черевик, не для Оксани, Знову постав у народів рані. Знов чорти біжать :" Бач, у чому річ? Гоголь ж бо писав - тиха українська ніч?
2022-11-01 10:18:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Цікаво згадали про Гоголя, гарний вірш))
Відповісти
2022-11-01 20:08:34
1
Василь Баша
@Domina Mortem дякую за відгук))
Відповісти
2022-11-01 21:51:42
1
Інші вірші поета
Нове життя Спалені долі Вибір Листопад
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9158
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2054