Деокупація.
Початок
Я пам'ятаю. Не забуду.
Схвильовані обличчя, налякані люди.
Усе небо - сталеві хрущі.
Кров із вирію, свинцеві дощі.
Внутрішній біль, мітка звіра
Деруть сльози очі, порожні квартири
Західний експрес - змія надії
Думи мої думи, вкрадені мрії.
Червоний черевик, не для Оксани,
Знову постав у народів рані.
Знов чорти біжать :" Бач, у чому річ?
Гоголь ж бо писав - тиха українська ніч?
2022-11-01 10:18:40
8
2