Хочу додому
Хочу скоріше прокинутись завтра, Коли весь поспіх розтане у тиші Коли єдина тривога - це Кафка, А небо знов стане ще трішечки вище. Хочу забути про зле учорашнє, Стопи колоти гіллям ріднолісся. Хочу відчути від вітру мурашки, Що сповиває домашнє узбіччя. Хочу, та й годі. Аж щелепи зводить. Очі шукають малюнки примарні. Більше ніколи не буде вже досить В кількості вигуків: " Вдома ж як гарно!"
2022-09-28 09:22:07
15
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Василь Баша
@Vivian Rose дякую 💖
Відповісти
2022-11-03 18:36:40
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Із 24 лютого до травня не була вдома, із цього терміну — місяць провела за кордоном, і найбільше у світі мені хотілося прокинутися у мирному "завтра", щоби повернутися додому. Я була готова бути витримати що завгодно, аби знову переступити рідний поріг. Сьогодні мені також хочеться прокинутися в "завтра", проте тут воно може і не настати. Я це розумію і живу сьогодні, бо в "завтра" віри майже не залишилося... Дякую за вірш. #чв
Відповісти
2022-11-04 02:02:55
1
Василь Баша
@Nadine Tikhonovitch дякую, я розумію ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-11-04 07:12:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2141
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2368