Хочу додому
Василь Баша
Хочу скоріше прокинутись завтра, Коли весь поспіх розтане у тиші Коли єдина тривога - це Кафка, А небо знов стане ще трішечки вище. Хочу забути про зле учорашнє, Стопи колоти гіллям ріднолісся. Хочу відчути від вітру мурашки, Що сповиває домашнє узбіччя. Хочу, та й годі. Аж щелепи зводить. Очі шукають малюнки примарні. Більше ніколи не буде вже досить В кількості вигуків: " Вдома ж як гарно!"
2022-09-28 09:22:07
15
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Василь Баша
@Vivian Rose дякую 💖
Відповісти
2022-11-03 18:36:40
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Із 24 лютого до травня не була вдома, із цього терміну — місяць провела за кордоном, і найбільше у світі мені хотілося прокинутися у мирному "завтра", щоби повернутися додому. Я була готова бути витримати що завгодно, аби знову переступити рідний поріг. Сьогодні мені також хочеться прокинутися в "завтра", проте тут воно може і не настати. Я це розумію і живу сьогодні, бо в "завтра" віри майже не залишилося... Дякую за вірш. #чв
Відповісти
2022-11-04 02:02:55
1
Василь Баша
@Nadine Tikhonovitch дякую, я розумію ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-11-04 07:12:11
Подобається
Інші вірші поета
Без пробачень Грішне каяття Фільм Спалені долі
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Isaac Kampende
@isaac_kampende
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7065
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17024