Хочу додому
Василь Баша
Хочу скоріше прокинутись завтра, Коли весь поспіх розтане у тиші Коли єдина тривога - це Кафка, А небо знов стане ще трішечки вище. Хочу забути про зле учорашнє, Стопи колоти гіллям ріднолісся. Хочу відчути від вітру мурашки, Що сповиває домашнє узбіччя. Хочу, та й годі. Аж щелепи зводить. Очі шукають малюнки примарні. Більше ніколи не буде вже досить В кількості вигуків: " Вдома ж як гарно!"
2022-09-28 09:22:07
15
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Василь Баша
@Vivian Rose дякую 💖
Відповісти
2022-11-03 18:36:40
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Із 24 лютого до травня не була вдома, із цього терміну — місяць провела за кордоном, і найбільше у світі мені хотілося прокинутися у мирному "завтра", щоби повернутися додому. Я була готова бути витримати що завгодно, аби знову переступити рідний поріг. Сьогодні мені також хочеться прокинутися в "завтра", проте тут воно може і не настати. Я це розумію і живу сьогодні, бо в "завтра" віри майже не залишилося... Дякую за вірш. #чв
Відповісти
2022-11-04 02:02:55
1
Василь Баша
@Nadine Tikhonovitch дякую, я розумію ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-11-04 07:12:11
Подобається
Інші вірші поета
Мій Бог Якби... Грішне каяття Листопад
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7197
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2711