Воля
Я на волі, а ти шо?  В жадобі ковтаєш слину, Клянеш цю лихую годину І серце покинула тиша. У заздрості присмак полину. Та цукром посипані днини. Де щастя пропало. Та й годі. Довбешка на клятій колоді. Чекає на вирок свій злодій. Мені ж залишилися зорі, І сонячні ігри надворі.  І тихе те щастя в коморі.  І зорі. В очах у коханої море. Ні, гори.  Далекі, гірські полонини Затишшя міцної родини. У сильної волі людини Завжди залишається вибір Між тим, що дають, і, що буде. І поруч які будуть люди. Та чим будуть дихати груди. Живий чи в середині звір?  А ти шо? Чи серце не виїла тиша, Все глибша і більша, і більша, Майбутніх твоїх поколінь? Лежиш на ліжку із скринь. Мертвісінький зовсім. Амінь.
2022-09-29 16:51:02
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Владислава Тріус
Сильно. Влучно. Цими образами та символами все описано настільки послідовно, логічно та витримано... наче видно Ваш світ Мирного неба та швидшої перемоги усім нам!
Відповісти
2022-10-17 19:54:15
1
Василь Баша
@Владислава Тріус сердечно дякую Вам за відгук. Мирного неба і Вам і Божого благословення 🕊️
Відповісти
2022-10-17 19:56:30
1
Василь Баша
дякую за відгук)
Відповісти
2022-10-18 16:19:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2665
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1426