Воля
Я на волі, а ти шо?  В жадобі ковтаєш слину, Клянеш цю лихую годину І серце покинула тиша. У заздрості присмак полину. Та цукром посипані днини. Де щастя пропало. Та й годі. Довбешка на клятій колоді. Чекає на вирок свій злодій. Мені ж залишилися зорі, І сонячні ігри надворі.  І тихе те щастя в коморі.  І зорі. В очах у коханої море. Ні, гори.  Далекі, гірські полонини Затишшя міцної родини. У сильної волі людини Завжди залишається вибір Між тим, що дають, і, що буде. І поруч які будуть люди. Та чим будуть дихати груди. Живий чи в середині звір?  А ти шо? Чи серце не виїла тиша, Все глибша і більша, і більша, Майбутніх твоїх поколінь? Лежиш на ліжку із скринь. Мертвісінький зовсім. Амінь.
2022-09-29 16:51:02
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Владислава Тріус
Сильно. Влучно. Цими образами та символами все описано настільки послідовно, логічно та витримано... наче видно Ваш світ Мирного неба та швидшої перемоги усім нам!
Відповісти
2022-10-17 19:54:15
1
Василь Баша
@Владислава Тріус сердечно дякую Вам за відгук. Мирного неба і Вам і Божого благословення 🕊️
Відповісти
2022-10-17 19:56:30
1
Василь Баша
дякую за відгук)
Відповісти
2022-10-18 16:19:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5179
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3633