Загарбницька доля
Хлопче, виріж свій хрест на лобі Та покайся усім, чим живеш. Хто ти, звіре у лЮдській подобі, Що зубами на клапті всіх рвеш? Хто позвав тебе в вільні простори? Хто покликав твоєї біди? Хто ти, вбивце із світу покори, Що ідеш сам не знавши куди? Прокидайся сліпа ти наруга, Заповзай на Голгофу свою, Моли Сина і Батька і Духа, Про прощення і місце в Раю. Та на милість людську не надійся, Тут немає святих жебраків, Нерви з сталі і серце із криці Має кожен, хто тЕбе зустрів.
2022-11-21 23:34:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8656
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4050