Загарбницька доля
Хлопче, виріж свій хрест на лобі Та покайся усім, чим живеш. Хто ти, звіре у лЮдській подобі, Що зубами на клапті всіх рвеш? Хто позвав тебе в вільні простори? Хто покликав твоєї біди? Хто ти, вбивце із світу покори, Що ідеш сам не знавши куди? Прокидайся сліпа ти наруга, Заповзай на Голгофу свою, Моли Сина і Батька і Духа, Про прощення і місце в Раю. Та на милість людську не надійся, Тут немає святих жебраків, Нерви з сталі і серце із криці Має кожен, хто тЕбе зустрів.
2022-11-21 23:34:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2024
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952