Загарбницька доля
Василь Баша
Хлопче, виріж свій хрест на лобі Та покайся усім, чим живеш. Хто ти, звіре у лЮдській подобі, Що зубами на клапті всіх рвеш? Хто позвав тебе в вільні простори? Хто покликав твоєї біди? Хто ти, вбивце із світу покори, Що ідеш сам не знавши куди? Прокидайся сліпа ти наруга, Заповзай на Голгофу свою, Моли Сина і Батька і Духа, Про прощення і місце в Раю. Та на милість людську не надійся, Тут немає святих жебраків, Нерви з сталі і серце із криці Має кожен, хто тЕбе зустрів.
2022-11-21 23:34:10
5
0
Інші вірші поета
Хочу додому Усвідомлення Нове життя Легенда - не міф
Інші поети
Carla Gaona
@KuroShiro
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4732
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12381