Господар
Вер Веріґо
На столі стоїть свічка, І горить в самоті, Така ж сама і пічка, Яка гріє весь дім. Ось господар у домі, Він, втомившись, приліг, Працював довго в "полі", Та ступив за поріг. В руки взяв фотокартку, Там колишня сім'я, Зігріва в серці згадку Про щасливе життя. Може якось зустріне В світі щастя нове. Та за гріх Бог відніме, Більше не поверне. І сидить наш господар, В хаті у самоті, Пам'ятає, як доні, Він співав пісеньки.
2018-03-07 19:14:11
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ria
Так чуттєво і сумно, гарний вірш
Відповісти
2018-03-13 18:06:04
1
Вер Веріґо
Дякую
Відповісти
2018-03-13 18:07:38
Подобається
Інші вірші поета
Шукаю Милий друже Настане час Я цілую тебе вночі
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9417
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5099