Намалюй
Вер Веріґо
Намалюй мене, милий! Намалюй мені світ, Бачиш, я у хатині Пишу вірші про сніг. Намалюй мене пензлем, Кольорами пограй, Не шукай в житті сенсу - Ти живи і палай. Намалюй мені нічку, Світанкову зорю, Запали в домі свічку І малюй досхочу... Намалюй мої очі, Що горять у пітьмі, Проведи зі мною ночі, Проживи зі мною дні. Намалюй мене, любий, Ніби я у саду, Цвітом граюся білим, І пишу про красу. Намалюй мене, милий! Щоб любов не забув, Та згадай давні днини, Як до мене прибув.
2018-06-09 15:45:37
10
0
Інші вірші поета
Голос Метелики Я цілую тебе вночі На підвіконні квіти
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
NOURCHEN LEE
@_Nourchen
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1054
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4371