На підвіконні квіти
Вер Веріґо
На підвіконні квіти, Прекрасний день минув, А ти стоїш не вдітий, Ти голий від цих мук. Там повний місяць в небі Збирає вовкулак, І руки свої темні Протягує на дах. "Тебе ми не врятуєм!",- Кричать довкола всі, "Ти кличеш нас, ми чуєм, Не бійся, не глухі." І ти стоїш мов скеля, Не відчуваєш мук, Обвалюється стеля, Летить твій сильний дух.
2018-02-18 18:23:12
11
0
Інші вірші поета
Я твої руки обіймаю... Дівчина Настане час Зайвий
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2677
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5038