Пограємо в гру
Сідай біля мене, пограємо в гру, Якщо не захочеш, відправлю в пітьму, Якщо забажаєш тобі посміхнусь Та в очі твої голубі подивлюсь. Я серце твоє заберу. Ти не проти? У будинку ти будеш жити навпроти, З вікна буде видно, як пісню співа Моя тепла, світла, самотня душа. Намалюєш картину велику де я Посміхатимусь, ніби щасливе маля, Буду подругою вірною твоєю душею, Благаю тебе залишитись землею. Руки нитками наші з тобою сплету, Може волю та долю твою заберу, Може сонце закрию руками, щоб ти Не бачив без мене інші світи. Кожен рух твій я буду сама планувать, Кожен день твій я буду сама будувать, Я одна спровокую апокаліпсис світу, Щоб одні ми зостались, тоді я розквітну. Сідай біля мене, пограємо в гру, Не бійся, що сонце твоє заберу, Не плач, я не мама, а ти не маля, Довірся мені й побудую життя.
2018-03-09 18:14:38
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ria
Гарна гра слів+
Відповісти
2018-03-13 18:08:46
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2655
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1680