Пограємо в гру
Сідай біля мене, пограємо в гру, Якщо не захочеш, відправлю в пітьму, Якщо забажаєш тобі посміхнусь Та в очі твої голубі подивлюсь. Я серце твоє заберу. Ти не проти? У будинку ти будеш жити навпроти, З вікна буде видно, як пісню співа Моя тепла, світла, самотня душа. Намалюєш картину велику де я Посміхатимусь, ніби щасливе маля, Буду подругою вірною твоєю душею, Благаю тебе залишитись землею. Руки нитками наші з тобою сплету, Може волю та долю твою заберу, Може сонце закрию руками, щоб ти Не бачив без мене інші світи. Кожен рух твій я буду сама планувать, Кожен день твій я буду сама будувать, Я одна спровокую апокаліпсис світу, Щоб одні ми зостались, тоді я розквітну. Сідай біля мене, пограємо в гру, Не бійся, що сонце твоє заберу, Не плач, я не мама, а ти не маля, Довірся мені й побудую життя.
2018-03-09 18:14:38
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ria
Гарна гра слів+
Відповісти
2018-03-13 18:08:46
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2990
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6756