Пограємо в гру
Сідай біля мене, пограємо в гру, Якщо не захочеш, відправлю в пітьму, Якщо забажаєш тобі посміхнусь Та в очі твої голубі подивлюсь. Я серце твоє заберу. Ти не проти? У будинку ти будеш жити навпроти, З вікна буде видно, як пісню співа Моя тепла, світла, самотня душа. Намалюєш картину велику де я Посміхатимусь, ніби щасливе маля, Буду подругою вірною твоєю душею, Благаю тебе залишитись землею. Руки нитками наші з тобою сплету, Може волю та долю твою заберу, Може сонце закрию руками, щоб ти Не бачив без мене інші світи. Кожен рух твій я буду сама планувать, Кожен день твій я буду сама будувать, Я одна спровокую апокаліпсис світу, Щоб одні ми зостались, тоді я розквітну. Сідай біля мене, пограємо в гру, Не бійся, що сонце твоє заберу, Не плач, я не мама, а ти не маля, Довірся мені й побудую життя.
2018-03-09 18:14:38
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ria
Гарна гра слів+
Відповісти
2018-03-13 18:08:46
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8816