Рудоволосе хлопченя
Вер Веріґо
Рудоволосе хлопченя - Руки чорні - чорні, Він біжить,мов каченя, І шукає волі. Біла хата все стоїть Скоро розпадеться, В люлькі братик його спить, Серце тепле б'ється. Батько старий спить давно, Гроб заритий в землю, Скарги написав пером Вбить за волю теплу! Хлопець знає, що мовчать Треба споконвіку, Якщо ти не хочеш спать За мову правдиву. Хлопчик ріс, вже не малий Багацько він знає, Хоче щось сказать - мовчить, Про майбутнє дбає. Роки йшли, мати одна У селі зосталась, А в молодшого життя Війною забралось. Пройшов рік і мати там Одна на могилі, Її серденько болить Бо померли сини. Рудоволосе хлопченя Руки чорні - чорні, Він не втримався, сказав Про неволні долі.
2018-02-19 19:11:10
8
0
Інші вірші поета
Тато, подаруй мені ляльку Намалюй Голос Хата
Інші поети
Kerrigan
@korolevaklunkov
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12232