Рудоволосе хлопченя
Вер Веріґо
Рудоволосе хлопченя - Руки чорні - чорні, Він біжить,мов каченя, І шукає волі. Біла хата все стоїть Скоро розпадеться, В люлькі братик його спить, Серце тепле б'ється. Батько старий спить давно, Гроб заритий в землю, Скарги написав пером Вбить за волю теплу! Хлопець знає, що мовчать Треба споконвіку, Якщо ти не хочеш спать За мову правдиву. Хлопчик ріс, вже не малий Багацько він знає, Хоче щось сказать - мовчить, Про майбутнє дбає. Роки йшли, мати одна У селі зосталась, А в молодшого життя Війною забралось. Пройшов рік і мати там Одна на могилі, Її серденько болить Бо померли сини. Рудоволосе хлопченя Руки чорні - чорні, Він не втримався, сказав Про неволні долі.
2018-02-19 19:11:10
8
0
Інші вірші поета
Тато, подаруй мені ляльку Біла сукня Історія людства Ось рука моя
Інші поети
breeze_
@breeze_
Відьма
@Aleksandritti
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3379
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2312