Яблуневий сад
Вер Веріґо
У яблуневому садку сиділа, І тихо, щось собі плела під ніс, Про ніжність почуттів я говорила, Про те, як сонця сяйво день приніс. А яблука смачні і соковиті, Такі чудові у спекотний день, Та вже не гріють мене сонця квіти, Бо вже пройшов на серці березень. Подує вітер і відчую руки, Що тихо доторкаються плеча, Що забирають із собою муки, Які несу, гуляючи в квача. І силует, що з вітру вийшов рідний, Мене у танець ніжний запросив, Та закружляли ми із ним, мов діти, Він вальсом мою душу полонив. У яблуневому садку стояла, Не знаю, чи сама тоді була? А, може, правда з вітром танцювала, А, може, просто мріяла одна.
2018-08-06 17:32:53
7
0
Інші вірші поета
Мама Я цілую тебе вночі Голос Історія людства
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Anna Tykholiz
@westofcoast
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5799
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4123