Нас не існує
Вер Веріґо
Нас не існує, та дарма, З тобою рано обвінчалась, Та іншого життя нема, Без тебе жити побоялась. Весняні дні тримають нас, Твій голос, казка про красуню, Ти не чудовисько - я пас, Тебе любити більш не буду. А може буду, я не знаю, Коли говориш, я мовчу Та в хмарах високо літаю, Життям за голос заплачу. І знову ми з тобою разом Та тільки правда, далекі, А наші душі грають джазом У мріях потопаєм ми!
2018-04-09 13:08:17
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Maria Savka
Дуже гарно 😃🌸
Відповісти
2018-05-20 17:05:05
1
Вер Веріґо
Дякую )
Відповісти
2018-05-20 17:06:37
Подобається
Інші вірші поета
13 років Дівчина Жовтий клен Звернення до громадян України!
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3156
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10247