Нас не існує
Вер Веріґо
Нас не існує, та дарма, З тобою рано обвінчалась, Та іншого життя нема, Без тебе жити побоялась. Весняні дні тримають нас, Твій голос, казка про красуню, Ти не чудовисько - я пас, Тебе любити більш не буду. А може буду, я не знаю, Коли говориш, я мовчу Та в хмарах високо літаю, Життям за голос заплачу. І знову ми з тобою разом Та тільки правда, далекі, А наші душі грають джазом У мріях потопаєм ми!
2018-04-09 13:08:17
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Maria Savka
Дуже гарно 😃🌸
Відповісти
2018-05-20 17:05:05
1
Вер Веріґо
Дякую )
Відповісти
2018-05-20 17:06:37
Подобається
Інші вірші поета
На душі весна гуляє... Химерна посмішка сяйнула на обличчі... Жовтий клен Нудьга
Інші поети
lonelykid
@lonelykid
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3627
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2573