Нарцис
Його очі палають вогнем з його вуст всі жадають напитись Ті хто бачив його каяття перестали назавжди молитись Ті хто бачив його у гріхах проклинати пішли нудну долю Мефістофель, святий сатана, рецидивіст обравший волю Любов розріже на шматки зневага то його приправа Дружбі випускаючи кишки не допоможе бо холоне кава Його профіль то заздрість богів, що тихцем малюють портрети Нарциса білі пелюстки в пошані падають комети Коли його нога ступа м'якими травами у росах Прокляття носить у руках немов папір в рівненьких стосах Ніхто не бачив його сліз й ніколи більше не побачить Він має все, проте життя, своє нікому не пробачить
2022-01-23 17:14:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3319
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5304