Нарцис
Його очі палають вогнем з його вуст всі жадають напитись Ті хто бачив його каяття перестали назавжди молитись Ті хто бачив його у гріхах проклинати пішли нудну долю Мефістофель, святий сатана, рецидивіст обравший волю Любов розріже на шматки зневага то його приправа Дружбі випускаючи кишки не допоможе бо холоне кава Його профіль то заздрість богів, що тихцем малюють портрети Нарциса білі пелюстки в пошані падають комети Коли його нога ступа м'якими травами у росах Прокляття носить у руках немов папір в рівненьких стосах Ніхто не бачив його сліз й ніколи більше не побачить Він має все, проте життя, своє нікому не пробачить
2022-01-23 17:14:46
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656