Нарцис
Його очі палають вогнем з його вуст всі жадають напитись Ті хто бачив його каяття перестали назавжди молитись Ті хто бачив його у гріхах проклинати пішли нудну долю Мефістофель, святий сатана, рецидивіст обравший волю Любов розріже на шматки зневага то його приправа Дружбі випускаючи кишки не допоможе бо холоне кава Його профіль то заздрість богів, що тихцем малюють портрети Нарциса білі пелюстки в пошані падають комети Коли його нога ступа м'якими травами у росах Прокляття носить у руках немов папір в рівненьких стосах Ніхто не бачив його сліз й ніколи більше не побачить Він має все, проте життя, своє нікому не пробачить
2022-01-23 17:14:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2478
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085