Нарко
Вікторія Яковчук
Ні, я не наркоман, хоча і є залежність, Бо ти мене тримаєш міцніше героїну! Що не кажи, ти - мій ризик, моя необережність, Ти мій анаболік, моя манія, моя провина. Ти - мій психолог, мій сорок перший градус, Моя подвійна доза нікотину - не врятують медики! Мій ніндзя-самурай і веселий Міккі Маус, Мій гормон щастя, в животі моїм метелики... Ти посміхайся зі мною та зривайся криками; Мій морфій, моє особисте божевілля! Ти мій дурман, мої чорти в омуті тихому, Мої аномалії, алкоголь і похмілля... Ти мій загадковий космос, вільне падіння, Моя агонія по тілу, моя єдина радість, Ти моя марихуана, моя отрута і спасіння, Моя сміливість і фобія, моя сила і слабість... Ти просто будь поруч, розкидайся жартами, І ми під кайфом цим зустрінем старість... Ти подружись з моїми чортами, моїми азартами - Мій метамфетамін, паралельна реальність...
2018-07-28 06:17:55
3
0
Інші вірші поета
Батьки виховували нас інакше Лист Я бачу, як ти на нього дивишся... Фільми
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709