Нарко
Вікторія Яковчук
Ні, я не наркоман, хоча і є залежність, Бо ти мене тримаєш міцніше героїну! Що не кажи, ти - мій ризик, моя необережність, Ти мій анаболік, моя манія, моя провина. Ти - мій психолог, мій сорок перший градус, Моя подвійна доза нікотину - не врятують медики! Мій ніндзя-самурай і веселий Міккі Маус, Мій гормон щастя, в животі моїм метелики... Ти посміхайся зі мною та зривайся криками; Мій морфій, моє особисте божевілля! Ти мій дурман, мої чорти в омуті тихому, Мої аномалії, алкоголь і похмілля... Ти мій загадковий космос, вільне падіння, Моя агонія по тілу, моя єдина радість, Ти моя марихуана, моя отрута і спасіння, Моя сміливість і фобія, моя сила і слабість... Ти просто будь поруч, розкидайся жартами, І ми під кайфом цим зустрінем старість... Ти подружись з моїми чортами, моїми азартами - Мій метамфетамін, паралельна реальність...
2018-07-28 06:17:55
3
0
Інші вірші поета
Піти в кіно Час не лікує Недоліки Час
Інші поети
alia gala
@galaalia
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1881
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100