Нарко

Вікторія Яковчук

Ні, я не наркоман, хоча і є залежність, Бо ти мене тримаєш міцніше героїну! Що не кажи, ти - мій ризик, моя необережність, Ти мій анаболік, моя манія, моя провина. Ти - мій психолог, мій сорок перший градус, Моя подвійна доза нікотину - не врятують медики! Мій ніндзя-самурай і веселий Міккі Маус, Мій гормон щастя, в животі моїм метелики... Ти посміхайся зі мною та зривайся криками; Мій морфій, моє особисте божевілля! Ти мій дурман, мої чорти в омуті тихому, Мої аномалії, алкоголь і похмілля... Ти мій загадковий космос, вільне падіння, Моя агонія по тілу, моя єдина радість, Ти моя марихуана, моя отрута і спасіння, Моя сміливість і фобія, моя сила і слабість... Ти просто будь поруч, розкидайся жартами, І ми під кайфом цим зустрінем старість... Ти подружись з моїми чортами, моїми азартами - Мій метамфетамін, паралельна реальність...

2018-07-28 06:17:55

Інші вірші поета

Спасибі батькам Насилля Час не лікує Я бачу, як ти на нього дивишся...

Інші поети

Alexandra Jo

@alex_jo

Annie

@asc

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

Схожі вірші

Всі

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1921

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

2703