Ти ніби дорослий
Вікторія Яковчук
Ти ніби дорослий Хоча в очах все ще бачу дитину Ти ніби дорослий Принаймні доводиш це невпинно Ти ніби дорослий Щодня приміряєш нові маски Ти ніби дорослий Уже не віриш в байки і казки Ти ніби дорослий Більше задарма не плачеш Ти ніби дорослий Усюди лиш вигоду бачиш Ти ніби дорослий Прикидаєшся ніби не боляче знов Ти ніби дорослий Вже давно не віриш в любов
2020-10-10 19:09:09
4
0
Інші вірші поета
Сьома секунда Коли Корабель Поки за вікном осінь
Інші поети
Керол
@Carol_Lane
Сергій
@sushko18
kataiss
@kataiss
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075