Привид
Я - привид, який згорає від сорому Кожною клітинкою п'яного тіла, Бо болючу душевну судому Мені вгамувала дешева текіла. Я - привид, який згорає від сорому І вічно картається власною совістю. На аркуші, який колись відкладу в сторону Хочу стати романом твоїм або хоча б повістю. Хочу стати п'єсою, останнім п'янким акордом, Щоб лиш зі мною ввижалась далина. Та буду хіба оповіданням чи колючим глодом, Тож краще дай згоріти і підлий вина.
2018-08-09 21:53:21
7
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4899
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3444