Привид
Я - привид, який згорає від сорому
Кожною клітинкою п'яного тіла,
Бо болючу душевну судому
Мені вгамувала дешева текіла.
Я - привид, який згорає від сорому
І вічно картається власною совістю.
На аркуші, який колись відкладу в сторону
Хочу стати романом твоїм або хоча б повістю.
Хочу стати п'єсою, останнім п'янким акордом,
Щоб лиш зі мною ввижалась далина.
Та буду хіба оповіданням чи колючим глодом,
Тож краще дай згоріти і підлий вина.
2018-08-09 21:53:21
7
0