Псих
Вікторія Яковчук
Сам собі злегка нагадую психа В сорочці з рукавами позаду. Та все ж, переживши стільки лиха Я не згубив розумового складу. При мені мій глузд і міцний дах (Хоч люди і казали, що він давно поїхав), А не як у тих, що живуть лиш в спогадах, Та впевнені, що я і нині ними дихав. Агов, ну справді, ви в своєму розумі? Спершу викинули, немов я фантик, Немов я нуль на нуль у сумі, Мов я просто бідний, не романтик, А тепер, коли я все ж оклигав, Розв'язались на сорочці рукави, Ви хочете читати мене, мов відкриту книгу, Забувши попередньої глави? Можливо, краще тут поставим точку? Може, досить тут стовбичить? Стійте, на секунду, заберіть собі сорочку - Схоже, вам вона набагато більше личить.
2018-08-23 22:01:52
6
0
Інші вірші поета
До біса гаманці Ви плювали на мене з високої вежі... Лист Недоліки
Інші поети
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1524
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399