Не скорений Народ України
Viktoria Viktorivna
Нас ніхто не поставить на коліна Бо Ми не скорений Народ Бо в нас є дух волі, правди й сили І безліч різних перемог. Хоч нападають на нас часто, Ми міцно й твердо йдемо уперед Хоробрі незламні Воїни світла Їхнє зброї жало не боїться смерть. Бо там де Правда там і перемога, Хоробрих любить Бог, а значить скоро вже Закінчиться дорога з трагічних злих подій безжалісних людей.
2023-10-25 12:36:49
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ
Як крик душі...аплодую)
Відповісти
2023-10-25 12:49:26
2
Viktoria Viktorivna
@Регіна Касі дякую 😊
Відповісти
2023-10-28 20:25:18
1
Інші категорії
Сумні вірші Пейзажні Гумористичні Для підлітків Філософські Радісні вірші
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Bad Trip
@B1Sod
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1635
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4336