порожні вулиці
(18+)
порожні вулиці із сірого каменю грузяться нудяться крутяться ніяк не накуряться місто втрачене із вчорашніми шпальтами на них не вказано де час згаяно заголовки двозначності добіг до кінця статті залишається практика самотужки чи як там пойми кабінет тихеньке стікання води за вікном зводить з розуму пів папірця злітає до дна допита пляшка не хоче подорожувати поверхом то мо якась недолуга гра і картини картини безліч картин випинають своє натягнуте полотно замість щільності просто поганенький матеріал та порвавши його знайдеш дублікат і немає правди і так без кінця душа припадає і її викидають мов шлак туманність без фальші накриє метро «ето нє ми!» вони німі допоки самих повістка не налякає грізним словом війна
2022-10-14 10:39:48
5
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2061
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028