порожні вулиці
(18+)
порожні вулиці із сірого каменю грузяться нудяться крутяться ніяк не накуряться місто втрачене із вчорашніми шпальтами на них не вказано де час згаяно заголовки двозначності добіг до кінця статті залишається практика самотужки чи як там пойми кабінет тихеньке стікання води за вікном зводить з розуму пів папірця злітає до дна допита пляшка не хоче подорожувати поверхом то мо якась недолуга гра і картини картини безліч картин випинають своє натягнуте полотно замість щільності просто поганенький матеріал та порвавши його знайдеш дублікат і немає правди і так без кінця душа припадає і її викидають мов шлак туманність без фальші накриє метро «ето нє ми!» вони німі допоки самих повістка не налякає грізним словом війна
2022-10-14 10:39:48
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3905
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4256