за обрієм

virvechka

як би ти десь був поруч і врятував від холоду що розпливається напередодні жовтня все було б інакше я не можу стояти я не можу дихати я не можу стоячи дихати і лише лежати там за вікном пожежа у проміжку часу коли я пішла два по собі нічого не варте і лише присмак терпкий з кислинкою льоду як дивитися інакше коли ти не поряд як вагатися бути сміливіше чи просто бути але я говорю що все це змінено внесені корективи на папері не залишилося більше дірок а всі умовності за товстим склом мені боляче мене пронизує цей теплий гидкий дотик і більшість часу я волаю і злісно перекрикую я закрилася від усіх чи майже всіх половина не рівна нулю але і до одиниці не дотягує мене врятують тільки обійми серед дощів я втомилася плекати того чого не існує в іншій історії буде інша кінцівка а я хочу закінчити цю чи продовжити в очах розбіжності як кола на воді від сліз не гортати те що залишилося кажуть інші але що вони знають я ж не знаходжу відбитки чужих долонь чужих спогадів сперечатися важко особливо з собою особливо вночі

2022-11-23 22:48:36

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2310

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16649