па|губний
цей світ мертвий
у ньому все вищерблено
як атракціон безглуздого цирку
він немає більш
затишної ніші
ніж тортури
повітря
тяжкі бетонні уламки
гора мотлоху
і асфальтований страх
покидає знаряддя праці
мене як інших не існує
все розчиняється від доторку
в прах
коли вода терпка
і безглуздий потік
думок
стаю у куток,
де осоружні стіни
зі щебеню
давлять до землі
сьогодні ти
ж и в и й?
прикидаєшся
совою
подрібненим
камінням
купа справ
купа дат
купа назв
придумані до мене
і які не потрібні
щоб забути
а лиш очевидність
хоч розум
скутий
я не права
я не маю думки
мене покинуло слово
відсьогодні виколоті
обломки
я подарую в конверті
з нарисом літака
стукни по кнопці
навроч косяк птахів
які поклюють
худорляві ключиці
які товстіші за спиці
мого вигаданого життя
просте ревище звуків
остудить мій мозок
стадія манії
перейде в осаду
і знов прекрасне ява
увірветься на
крихкі грані
[я т в о я]
2022-11-11 23:19:22
4
0