па|губний
цей світ мертвий  у ньому все вищерблено як атракціон безглуздого цирку він немає більш затишної ніші ніж тортури повітря тяжкі бетонні уламки гора мотлоху і асфальтований страх покидає знаряддя праці мене як інших не існує все розчиняється від доторку в прах коли вода терпка і безглуздий потік думок стаю у куток, де осоружні стіни зі щебеню давлять до землі сьогодні ти ж и в и й? прикидаєшся совою подрібненим камінням купа справ купа дат купа назв придумані до мене і які не потрібні щоб забути а лиш очевидність хоч розум скутий я не права я не маю думки мене покинуло слово відсьогодні виколоті обломки я подарую в конверті з нарисом літака стукни по кнопці навроч косяк птахів які поклюють худорляві ключиці які товстіші за спиці мого вигаданого життя просте ревище звуків остудить мій мозок стадія манії перейде в осаду і знов прекрасне ява увірветься на  крихкі грані  [я т в о я]
2022-11-11 23:19:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1429
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1533