занепад, як поклик душі

virvechka

повітря. вугілля. |а|рома|н|тика диму підпирає, вичерпує небеса. не розуміти — не дихати, втрачаючи сенс, — то як недолугий спектакль. і паперові обличчя з фурнітурою змінюють кількість емоцій, розчинятися у всіх і у всьому доводити всім розпис твоєї історії — це не потребує ні практики, ні думок, ні самоконтролю /лиш вичерпані коробки/ коло. западина. втрачати рівновагу — то архетип з народження. можна складати молитви невідомому, а можна і кровоточити. панорамно. коли б виміри не мали значення ти б не перебирав їх як порятунок тілько узгодивши власні "пробачення" просочуєшся на наступні тури. крутити одну і ту саму платівку не вистачить сили покинути/зламати/втекти по крихтах збирати і лагодити заангажоване і не твоє, дотримуватися відступних і от коли первісток в тобі сичить, штурхає на волю ти чекаєш запиту, просиш відстрочки неохоче кидаєшся в піну і тебе абсорбують померки звідусіль. то кінець лиш початок чогось зайвого чи початок і є кінцем старого? p.s. автор теми Ілля Срібний фото моє, лате-арт теж моє

2023-02-22 19:37:27

Інші вірші поета

3π + 3я пам'ять картина ідилія.

Інші поети

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Oh Sana

@hanine_writer

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2252

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2401