Молитва (переклад з російської вірша «Молитва» М.Ю.Лєрмонтова)
Виталий Гречка
Я у скрутну хвилину Чи сповнений жалю, Молитву чудодійну Напам‘ять повторю. Є сила благодатна В співзвуччі слів живих Жевріє загадкова Свята чарівність в них. З душі тягар як скинеться Зневіра ген аж де – І віриться, і плачеться, І легко, легко все…
2021-10-31 16:01:10
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
dmmhoma
Нічого собі)))Дуже добре))) Сподобалось)))
Відповісти
2021-12-30 07:04:56
1
dmmhoma
Ви, здається, двомовний поет))) цікаво)
Відповісти
2021-12-30 07:05:57
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Так, Ви праві, двомовний. Перекладів в мене досить багато, читачів на них тут замало. Та й своє інколи писати хочеться )))
Відповісти
2021-12-30 11:48:33
Подобається
Інші вірші поета
Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова) Фотограф Коридором Нащадок
Інші поети
Obibi
@obibi
Neha
@neha_09
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2578
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1645