Краплини
Як падає він, то спалахують крила, Звивається простір, стискається час, І кожне падіння – це Всесвітом хвиля, І люди-краплини здригаються враз. Падіння і злети – це вироки долі, Законів незримих чіткий результат, Глибин нескінчених – зіниці суворі, Їх погляди – ліки, їх погляди – яд. І котяться хвилі одна за одною, Еони століть в міріадах світів, Любуються зорі в краплинах собою, Та інколи миттю – висушують їх.
2023-09-05 09:24:43
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660