Це тільки в нашій голові
Я колись присягала тобі. У вірності,у вічному коханню. Обіцяла,що кожний день буду думати про тебе. Це було дурницею.Я хочу виправити все.Зректися цього кохання,якого огорнули гриби-мікроцети. Я хочу в твої обійми.Засинати поряд і вчувати той голос,що пробуджував в мені сотні мурашок. Ти був майстром чарівних слів,за фахом - дій.Я покорилася,а тепер шкодую,вмираю і сумую. Я обіцяла,я й зрікалася. Невимовний жах відчула, Котрий встиг погубити. Ти й негідник,й коханець мій.
2022-10-15 16:46:11
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
я в захваті від того наскільки це чуттєво.
Відповісти
2022-10-28 08:38:17
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2392
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3600