Врода
Душа ув'язнена в портреті. А врода залишилася повік. Так він благав,і поплатився за це,не відчуваючи себе щасливим. Чого варті його спокути? А чи були вони взагалі? Знав він,що гріх сотворив? Чи не хотів знати? Його врода ж його погубила. Душу ув'язнили. Щастя не відкрила. Кохання забрала. Загубила у морі розпусти, гріхів та переживань. А варта була вона цього? Ні,але визнав це запізно. ///Ідею взято з книги "портрет Доріана Грея"(Оскар Уальд)///
2022-02-21 19:24:53
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Любитель Физкультуры
Классные стихи и картинки супер.
Відповісти
2022-02-22 08:01:39
1
Любитель Физкультуры
Классно когда у тебя такое вдохновение .
Відповісти
2022-02-22 08:01:53
1
Сандра Мей
Це класний твір!
Відповісти
2022-10-28 08:40:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13473
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2753