Врода
vlusya
Душа ув'язнена в портреті. А врода залишилася повік. Так він благав,і поплатився за це,не відчуваючи себе щасливим. Чого варті його спокути? А чи були вони взагалі? Знав він,що гріх сотворив? Чи не хотів знати? Його врода ж його погубила. Душу ув'язнили. Щастя не відкрила. Кохання забрала. Загубила у морі розпусти, гріхів та переживань. А варта була вона цього? Ні,але визнав це запізно. ///Ідею взято з книги "портрет Доріана Грея"(Оскар Уальд)///
2022-02-21 19:24:53
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Любитель Физкультуры
Классные стихи и картинки супер.
Відповісти
2022-02-22 08:01:39
1
Любитель Физкультуры
Классно когда у тебя такое вдохновение .
Відповісти
2022-02-22 08:01:53
1
Сандра Мей
Це класний твір!
Відповісти
2022-10-28 08:40:50
Подобається
Інші вірші поета
Любов Зимовий день І вже ніколи Шлях
Інші поети
شفق
@sabrine
Momen ali
@momen_ali
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2904
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10642