Зорі
vlusya
Зіроньки на небі поступово з'являлись,коли сонце за горизонт сховалось. Які ж бо вони прекрасні – іскорки космічні. Коли б моя воля вічність вами милувалась і кожної ночі вам всміхалась.
2022-01-16 10:51:29
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Любитель Физкультуры
😀😀
Відповісти
2022-01-16 16:46:25
Подобається
Сандра Мей
Це прекрасно❤️
Відповісти
2022-10-28 08:43:57
Подобається
vlusya
Я дуже рада,що вам сподобалось ❤️
Відповісти
2022-10-28 18:32:00
Подобається
Інші вірші поета
Звук почуття Просто думки Обличчя Місяць
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2572
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943