Сонце
Сонце із-за гори встає. Будить променем світлим мене. Я охоче прокидаюсь. На обличчі усмішка заграє,я потягаюсь. Земля барвами грає,бо її сонце зігріває.Пролетає пташка над моїм вікном. На підніжжі гори дитячий сміх залунає.
2022-01-16 10:44:33
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Любитель Физкультуры
Классная картинка.
Відповісти
2022-01-16 16:45:24
Подобається
Любитель Физкультуры
😀😀😀
Відповісти
2022-01-16 16:45:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2646
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3176