Марія Арго
Зачеши їй волоссячко кольору мильної піни. Одягни у сукно з полуницями срібного блиску. Я не маю кордонів і прав на мирське існування. Я лялька, я зброя обмежена терміном дійсності. Безголоса, безправна, безбарвна перлина минулого, І могутність не звикла ховати у творах фундаментом. Без змістовних думок про казковість дитячого світу Розчиняю себе серед тихого гомону натовпу. 24.08.23
2023-08-24 11:08:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13300
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2800