Марія Арго
Зачеши їй волоссячко кольору мильної піни. Одягни у сукно з полуницями срібного блиску. Я не маю кордонів і прав на мирське існування. Я лялька, я зброя обмежена терміном дійсності. Безголоса, безправна, безбарвна перлина минулого, І могутність не звикла ховати у творах фундаментом. Без змістовних думок про казковість дитячого світу Розчиняю себе серед тихого гомону натовпу. 24.08.23
2023-08-24 11:08:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12434
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4338