Не в моїй компетенції
Не в моїй компетенції заборонити Вам жити. не маю я права засуджувати і картати. Але спроможуся насунути зливу над Півднем І заздалегідь замкнути містян за ґратами. Не в моїх інтересах збирати великі зали, Та раптом присутні забули, як правильно дихати. Забули, навіщо придбали ром у примíсті. Та все ще носили на шиях квіткові намиста. Забули, як палко і понад природою віддано Планували турне до зірок і назад на південь. Хоча памʼятали стискання руки господньої, Бажали занурити пасма і очі в безодню. Не маю я права відняти хвилинки тиші, Даруйте за все, Ви для мене живі у вíршах. 01.05.23
2023-05-18 10:20:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2324
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13122