Витягати з ліжка
Витягати з ліжка, Діставати з безодні, Знаходити на самому дні. Незліченну кількість ночей і днів. Благати, кричати і вити в подушку, Придушувати себе цигаркою, І починати все наново. Засинати посеред лісу зимового. Шукати сліди облізлої шкіри тілом, Ставати духом, памʼяттю і світлом. Радіти смерті й кожному подиху Переривчастому. Набути навичок і позбутися. Уникати ран і гною торкатися. Прошити артерію, вирвати зуби. Почуватися вільно всередині власного тулуба. Заснути і наново народитися. Поринути в небо і з острахом на себе дивитися. 27.07.23
2023-07-27 06:24:03
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1972
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8381