Твой ангел
Поліна Богаєвська
Сгнившая кожа и тысячи ангелов рядом, Я, может, пугала тебя до дрожи, но вопреки Мои песни в душе твоей навели порядок, Ведь риски с ума сойти со мной велики. Сгнить заживо в мире этом я не позволю, На тебя счастье имеет огромные виды, И пускай частично ты снова не очень доволен, Всю свою злость оставь, к ногам сложи и обиды. «Пусть грустно отныне не будет» — на ухо шепчу, Твой ангел хранит твою душу и служит покорно. Хоть мне в живом теле осталось совсем чуть-чуть, Я не позволю тебе затесаться в ряды беспризорных. Зажившая кожа, слегка потрепаны раны И не смотря на твой ярый протест, Я буду здесь, я буду рядом, Пока реальность тебя не разъест…
2022-12-17 12:45:27
0
0
Інші вірші поета
Лауданум Я зливою Я Мама. Лизе Уомак
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045