Чарівний горішок
Ріс горіх собі велично, Та горіх цей непростий, Непростий, а чарівний. В ньому сховані секрети, Цього світу та планети. Хто скуштує його раз, Бачити майбутнє зможе враз. Та цей дар був небезпечним, І зовсім недоречним. Адже ціну за знання, Заплатити кожен має, Та не кожен її знає. Коріння цього древа у воду йде, Де не кожен його віднайде. Лиш осетри плоди цього древа куштувати можуть, Бо німі, і сказати нічого не зможуть. Адже знати майбутнє- найважча це ноша, Змінити майбутнє, не кожен-це зможе. Прийняти його і з цим жити, Бачити горе і розпач людський. Проживати сто раз чуже горе, Забувши про власну радість у житті. Горіх- не добро і не зло, він Дарунок. Дарунок цей — Мудрість. Для тих, хто шукає, Чарівний горішок вас поруч чекає.
2021-05-31 05:03:17
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1494
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2007