Немає визначених ролей

Марія Відьма Дергача

Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. І нема ні регалій, ні чину. Лишився один тільки Шлях. Загублений, зляканий, вбитий. Ці слова всі застигли в віках. Ти шукаєш один промінь Світла в незвичних речах. Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. Причину, чому ти живеш? Чому прокидаєшся зранку? Так страшно питати себе: Чи прокинуся я на світанку? Коли тебе рве на шматки, від старого душевного болю. І ти знову питаєш себе: Коли вже нарешті я заспокоюсь? Причину шукаєш щодня, І вперто її не знаходиш. Насправді ж причина одна, Себе ти сама без кінця безвихідно з розуму зводиш.

2020-11-19 19:20:28

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Вероника Рубин

Читала внимательно, столько хороших строк, особенно мне понравился, конец стиха. Запали именно эти красивые строки 👏👍

Відповісти

2020-11-19 19:35:47

1

Марія Відьма Дергача

спасибо огромное)

Відповісти

2020-11-20 06:30:58

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1494

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5019