Думки
Марія Відьма Дергача
Коли ти зникаєш, Повільно, беззвучно. Біля вікна. Тебе не вхопить холод. Догорять, останні краплі чорнил Попіл мирно спить. Навіщо писала його? Може, на пам*ять? Беру перо. Пишу новий. І він згорає. І ще раз. Ще раз. Боюся відправити, Вогонь спалює спокусу. І знов пишу. Все! Відправляю! Хоч і знаю не читатимеш... Бо, мою зраду не простив.
2020-09-18 04:25:08
3
0
Інші вірші поета
Серія: Чорне та біле Обери для мене ніж Сонячні промені... Королі
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1909
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1708