Думки
Марія Відьма Дергача
Коли ти зникаєш, Повільно, беззвучно. Біля вікна. Тебе не вхопить холод. Догорять, останні краплі чорнил Попіл мирно спить. Навіщо писала його? Може, на пам*ять? Беру перо. Пишу новий. І він згорає. І ще раз. Ще раз. Боюся відправити, Вогонь спалює спокусу. І знов пишу. Все! Відправляю! Хоч і знаю не читатимеш... Бо, мою зраду не простив.
2020-09-18 04:25:08
3
0
Інші вірші поета
Із рік крові Лиши собі Замети Туманні вулички
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Лія
@lia_gako
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1745
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9010