Мертвий заговорив
Мертвий просить знову до розмови І серед ночі щось сказати хоче В очі дивишся пусті... Мовчать вони. Закуті в німоті На варті стоячи Вони підходять все ближче. Але торкатися їх ти не маєш права. Бо це зовсім не весела забава Бо за кожну подаровану їм дань Вони дарунок просять іще більше Тому краще нехай собі сплять Але вони проситимуть. І в цьому сумніву немає. Гребенем у волоссі не відкупився. Застудою тебе заманювати будуть. Бо гра в них буде і так тобі це не мине.
2024-11-09 18:30:03
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1865
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4119