Снігова Королева

Марія Відьма Дергача

Довкола мене замки і сади, Та всі вони бездушні й пусті. Я замерзла, холодно мені. Я- Снігова Королева, Мене розтопи. Я- Снігова Королева, Зайду в твої сни, І віденський вальс затанцюють льодИ. Я- Снігова Королева, Мене розтопи. Я- Снігова Королева, Мій дім- це сніги, З бурульок, стікають краплинки води, Знайому мелодію грають вони. Чи це колискова? Чи, може, старе R&B, Я- Снігова Королева, Немає коли. Я стала тим, ким стала, Минуле забуте, Я- Снігова Королева, Не хочу це чути. Кохання, мій заборонений плід, Крижаним королевам, любити не слід. Я- Снігова Королева, Мене за руку візьми, Крізь ворота розпусти мене проведи. Я- Снігова Королева, Я хочу відчути, Те, що мають звичайні люди. Я- Снігова Королева, Я хочу відчути, Відчути, і, знову, забути

2020-03-13 06:17:20

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12097

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1585