Вогняні птахи
Марія Відьма Дергача
Світло з Атлантиди, Крилами несуть. Ох,і важкий труд. Маленька краплина, Ночі захована. Ще трохи, окріпне вона. Вони летять. Горять. І згодом, здіймаються вгору. Заспівають пісню, Та, відступить морок. Обиратимемо ми, Вгору чи вниз. Вони летять. Горять. Вони-вогонь. Мовчазний. Вони летять. Горять. Аби ти йшов, Крізь біль, Страх... І обирав, Ненависть або любов. Гординя чи віра. Йти або втекти. Вони летять. Горять. Світло з Атлантиди, Крилами несуть.
2020-12-14 19:13:20
1
0
Інші вірші поета
Я одна Туманні вулички Думки У сутінках
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5674
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1960