Воїни
Марія Відьма Дергача
Годинник пробив на вежі, Вітер пробирає до кісток. Ти під плащем ховаєш зброю. Відчиняєш двері ногою. А там, пісок, Вогонь та попіл. І хочеш, тихий шепіт крил. А у відповідь, Клинок дзвенить. І удар, і знову. Зійшлися ви в німому Танці... Лише клинки Розмову завели. Давно не бачились вони, Ще тоді, як висіли у кузні. Звук сталі об сталь. Смерть стоїть за спиною. А мечі, тільки в цю мить живуть, Один помре а інший рушить далі. Кістлява Смерть, Холодним пальцем, Торкнеться твого Зап*ястку. А там, пісок. Вогонь та попіл. І чуєш, тихий шепіт крил.
2020-09-25 18:11:39
4
0
Інші вірші поета
Осіння весна Місто Чарівний горішок Прямий Шлях
Інші поети
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1867
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2499