Воїни

Марія Відьма Дергача

Годинник пробив на вежі, Вітер пробирає до кісток. Ти під плащем ховаєш зброю. Відчиняєш двері ногою. А там, пісок, Вогонь та попіл. І хочеш, тихий шепіт крил. А у відповідь, Клинок дзвенить. І удар, і знову. Зійшлися ви в німому Танці... Лише клинки Розмову завели. Давно не бачились вони, Ще тоді, як висіли у кузні. Звук сталі об сталь. Смерть стоїть за спиною. А мечі, тільки в цю мить живуть, Один помре а інший рушить далі. Кістлява Смерть, Холодним пальцем, Торкнеться твого Зап*ястку. А там, пісок. Вогонь та попіл. І чуєш, тихий шепіт крил.

2020-09-25 18:11:39

Інші вірші поета

Мене тут немає Некромант Так. Я була твоєю скрипкою. Ґудзики

Інші поети

Paul George George

@Spector

Яна Грузицька

@yana_gruzitska

Твой человечек

@lania

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15819

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8389