А
xayverx
(18+)
Ліпив він з них скульптури його звали-архітектор І статуї були під владою отця для нас він є антитезою творця з очей його мистецтва стікав коректор а ми...ми точно не мистецтво ми юне покоління ми стоїмо в багнюці по коліна але в сердцях у нас вогонь горить і ми так хочемо відчути цю прекрасну мить коли настане день безчинства й самосуду ми спалимо цю йобану паскуду наш хаос буде розповзатись це капілярне явище ми маргінали ми блядьске сміттєзвалище ми покоління юних анархістів в очах у нас злість , швидкість і агресія для нас важлива справжня й пристрасна поезія адже поет і анархіст це є синонім а архітектор і творець це є антонім
2018-07-16 14:03:22
0
0
Інші вірші поета
Level up Нарешті люди знову показують своє лице Вона керує мною finita la comedia
Інші поети
Catastrophe
@catastrophespoetry
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1654
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2821