Ментальний світ
Вони сумують у різних куточках Землі. Вони пускають сльозу через самотність. Невідомо їм, що таке безтурботність. Страждань, болі безліч у його житті, А вона забула прекрасні миті. І спинився час, життя - це страждання. Рахуєш хвилини до свого поховання. І лякають далекі польоти. Космічні польоти, позамежні польоти. Воно рухне, воно розіб'ється, Воно вибухне або розллється. ЗУПИНИСЯ!!! Ще трохи й сказишся!!!Вертайся на Землю! Вертайся в цю мить! Тіло трясеться, мозок вже тонить. Так, це божевілля, але не тільки ти опинився У такому вирої болі. Вона теж ридає ночами, Він теж утопає добами. Годі! Вже час! Ви схожі, ви особливі. І вогник злоби згас, Бо ти спинився перед нею. І зійшлися шляхами, Баченням світу. Разом ви стали знавцями Світу усього. Міцний дружній дует, Що поборов у шафі свій найстрашніший скелет.
2023-11-05 20:00:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9193
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2456