Ментальний світ
Яна Шинко
Вони сумують у різних куточках Землі. Вони пускають сльозу через самотність. Невідомо їм, що таке безтурботність. Страждань, болі безліч у його житті, А вона забула прекрасні миті. І спинився час, життя - це страждання. Рахуєш хвилини до свого поховання. І лякають далекі польоти. Космічні польоти, позамежні польоти. Воно рухне, воно розіб'ється, Воно вибухне або розллється. ЗУПИНИСЯ!!! Ще трохи й сказишся!!!Вертайся на Землю! Вертайся в цю мить! Тіло трясеться, мозок вже тонить. Так, це божевілля, але не тільки ти опинився У такому вирої болі. Вона теж ридає ночами, Він теж утопає добами. Годі! Вже час! Ви схожі, ви особливі. І вогник злоби згас, Бо ти спинився перед нею. І зійшлися шляхами, Баченням світу. Разом ви стали знавцями Світу усього. Міцний дружній дует, Що поборов у шафі свій найстрашніший скелет.
2023-11-05 20:00:29
1
0
Інші вірші поета
Ілюзія Життя в моменті Свіжий ковток Вузол без кінця
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2575
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1939